Підвищення функції мотивації у учнів на уроках англійської мови

Підвищення функції мотивації навчання в учнів через впровадження інноваційних

 ( інформаційних, інтеграційних та медійних) технологій

 на уроках англійської мови.

У нинішніх умовах перед сучасною школою, як українською, так і зарубіжною, постала проблема втрати інтересу учнів до навчання. Ще якихось два-три десятиліття тому це питання не стояло так гостро. Школа мала найбільший важіль впливу на дитину — контроль (читай: примус), який виражався в оцінці на уроці та суворій перевірці з боку батьків. Нині оцінкою злякаєш мало кого з учнів, так само, як і батьків.

Перед сучасним учителем передусім стоїть завдання задіяння в навчанні таких ресурсів, які пробуджуватимуть і підтримуватимуть в учнів інтерес до пізнання нового. У цих умовах важливого значення набуває мотивація як важливий компонент освіти. Однією із компетентностей Державного стандарту є уміння вчитися. Від мотивації школяра залежить його успішність, глибина й міцність знань, бажання і здатність навчатися протягом усього життя. Умовно замкнений цикл мотивації можна представити у вигляді схеми

Успіх (на схемі «Винагорода», яка не обов’язково повинна бути оформлена як високий бал у класному журналі) у навчанні дарує радість, задоволення, пробуджує інтерес, підвищує самооцінку та створює потужний імпульс до пізнання нового. Тож якщо розглядати питання стратегічно, то мотивована дитина не тільки успішно опановуватиме предмет, у неї пробуджуватиметься допитливість  й усвідомлення набуття компетенції в процесі навчання.

Мотивація — це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях.

Існує кілька теорій мотивації діяльності людини, але для вчителя важливо одне: опанування способами створення на уроці такого навчального середовища, у якому б учні відчували внутрішню потребу вчитися. Це може бути за умови, коли ученьсамостійно ставить перед собою цілі й докладає зусилля для їхнього досягнення. У постанові кабінету міністрів про затвердження Держстандарту базової і повної середньої освіти зазначено, що завданнями освітньої галузі в старшій школі є: подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей, формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей. Інтеграція знань, отриманих учнями під час уроків з різних дисциплін, має двозначну мету: допомогти учням глибоко та цілісно пізнати життя і полегшити їм використання іноземної мови в міжкультурному спілкуванні.

Як, залишаючись в рамках класно – урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння цими навичками саморозвитку особистості. Науковці наголошують , що значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, перетворюючи таким чином  традиційний урок у сучасний.

Сьогодні інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Звідси можна сказати, що актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу вчителю краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка, та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати усі ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання.

На мою думку інформаційні технології доцільно використовувати на кожному з етапів уроку.

Розширення міжнародних зв'язків України призводить до інтернаціоналізації всіх аспектів суспільного життя.  Іноземна мова є необхідною в різних сферах діяльності людини. Вона – дієвий фактор соціально-економічного, науково-технічного та загальнокультурного прогресу суспільства. Водночас іноземна мова – це універсальний предмет, вивчення якого неможливе без  інтегрування з іншими навчальними дисциплінами.

Інтеграція знань, отриманих учнями під час уроків з різних дисциплін, має двозначну мету: допомогти учням глибоко та цілісно пізнати життя і полегшити їм використання іноземної мови в міжкультурному спілкуванні.

З одного боку, інтеграція дає можливість показати учням світ у цілому, долаючи роздрібнення наукових знань і розбиття їх за дисциплінами, з іншого боку, звільнений за  рахунок цього навчальний час використовується для повноцінного впровадження диференціації у навчально-виховний процес. Тобто, з практичної точки зору інтегративний підхід зумовлює посилення міжпредметних звя’зків, впливає на зниження втомлюваності учнів від перевантаження, розширює сферу отримання інформації, забезпечує належну мотивацію у навчанні.

У своїй практичній діяльності виходжу з аналізу мовних потреб учнів, які є фундаментом у визначенні змісту навчання англійської мови, з урахуванням відповідних міжпредметних знань з інших дисциплін. Для  широкого використання інтеграції в процесі формування комунікативної  компетентності виокремлюю відповідну інформацію з різних дисциплін на кожному етапі навчання та визначаю можливість їх подальшого використання. 

Для пояснення граматичних явищ використовую схеми, що сприяє розвитку логічного мислення. При вивченні числівників проводжу математичні диктанти англійською мовою, пропоную учням розв’язувати задачі, писати числівники, які відображають ті чи інші історичні події, вимірювання,  тощо.

На кожному уроці англійської мови використовую нові інформаційно-комунікаційні технології, які відкривають учням доступ до альтернативних  джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають нові можливості для творчого пошуку, дозволяють реалізувати нові форми і методи навчання. За допомогою мережі Інтернет пропоную  учням вдома виконувати самостійні диференційовані завдання.

Реалізація практико зорієнтованих наробок надає мені можливість забезпечувати різнорівневий підхід до навчання,  дозволяє залучати всіх учнів до виконання завдань на тому рівні складності, який відповідає їх життєвому досвіду. З цією метою я використовую елементи завдань випереджального характеру, ігрові ситуації, рольові та дидактичні ігри, завдання на розвиток креативних здібностей.

Отже, використання міжпредметних та внутрішньопредметних (міжрівневих) зв'язків на уроках англійської мови у вигляді дидактичного матеріалу практично має безмежні можливості. Вправи, побудовані на прикладах текстів різного змісту і стилю, викликають великий інтерес в учнів, активізують їхню увагу, пробуджують емоції, вносять в урок елементи новизни й цікавості. Але треба зауважити, що при підготовці до інтегрованих уроків заздалегідь визначаємо з учителями-предметниками, з якої теми їх провести  доцільніше, та в який час, бо вони не повинні бути відірваними від навчального процесу.

     Усі  вищі  духовні  потреби  людини – у пізнанні,  самоствердженні, самовираженні,  самоактуалізації.  Це  прагнення  до  самовдосконалення,  саморозвитку.  Використати  ці  потреби  для  мотивації  навчання – означає  відкрити  шлях  до  підвищення  якості  шкільної  освіти.  Основними  серед  стимулювання  завдань  навчання  є  стимулювання  навчально-пізнавальної  активності  учнів  та  формування  пізнавальних  потреб.    Адже,  викладання – це  мистецтво,  а  не  ремесло.  Винаходити,  вимагати,  удосконалюватися – єдиний  можливий  курс  сучасного  вчителя.

Особливу роль в мотивації має успішність учбової діяльності – запас і якість знань, способи, прийоми їх здобуття. Все, що простіше засвоюється, стає більш доступним – до того ж і зацікавленість не згасає. Матеріал краще запам’ятовується, краще концентрується увага, зростає зацікавленість, а звідси бажання працювати. Цьому всьому в великій мірі сприяє гра, її позитивний заряд.

Уроки також повинні надати учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навики і зразки поведінки, сприяти формуванню в них ключової компетентності – уміння вчитися, самостійно отримувати інформацію і оперувати нею.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів та якість їх знань у великій мірі залежать від професійної компетентності педагогів. 

Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою новітніх технологій.

Використання інтеграції та міжпредметних зв’язків  визначальним чином впливає на формування комунікативної компетентності учнів, їх знань, умінь та навичок:

·     формується учень, який уміє застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, адекватно використовувати набутий досвід та спроможний ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе та інших;

·     знання школярів набувають системного характеру і можуть використовуватися шляхом трансформації в інших освітніх галузях;

·     залучення знань, умінь та навичок із сфери інших предметів зумовлює всебічний розвиток особистості та змінює зміст процесу навчання іноземної мови;

·     підкріплюється та зростає мотивація до вивчення англійської мови, знижується перевантаження  учнів;

·     формується якісно нова система навчання;

·     змістовний план збагачується за рахунок розгалуження предметних знань, які використовуються в інших дисциплінах;

·     підвищується рівень творчої навчальної діяльності учнів, розвивається особиста активність, пізнавальна та інтелектуальна ініціатива;

·     зростає якість і результативність навчально-виховного процесу.

Звичайно, не можна сьогодні говорити про досягнення успіху без використання інформаційних технологій.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій не тільки має позитивний вплив на процес засвоєння навчального матеріалу, а і сприяє інтересу та зацікавленості в учнів до предмету й навчання в цілому. 

Отже, розширене та поглиблене використання інтеграції та міжпредметних зв’язків, інформаційно- комунікаційних технологій  дозволяє вважати їх  обов’язковою органічною частиною навчально-виховного процесу та інструментом для формування професійних умінь та навичок.

Світ за останні декілька десятиліть якісно змінився. Для більшості дітей і молоді медіа перетворилися у їх світ, віртуальну реальність, де найкраще і найгірше може бути як створене, так і ліквідоване. У той же час молоді люди не володіють достатніми знаннями, щоб об’єктивно оцінити справжній сенс отриманої інформації. А педагоги та батьки часто виявляються безпорадними у спробі співставити власний життєвий і професійний досвід з медіакомпетентністю їхніх дітей. На думку фахівців ЮНЕСКО, саме медіаосвіта дозволяє вирішити цю проблему.

З нашої точки зору, на користь запровадження медіаосвіти переконливо свідчать такі фактори.

Перший. У кінці ХХ – на початку ХХІ століття медіа, котрі спочатку існували як посередники передачі інформації, стають соціокультурним середовищем, життєвим простором людини. Вплив медіа на людину набуває все більш професійного характеру: впливає на моделі її поведінки, спосіб життя, погляди і цінності.

Другий. Інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа. За цих обставин медіаосвіта є шляхом до того, щоб озброїти людину можливістю самозахисту від недобросовісної медіаінформації.

Третій. Уседозволеність інформаційного ринку, засилля низькопробної медіапродукції, - низькоморальних ідеологем та цінностей спричиняє зниження в суспільстві імунітету до соціально шкідливих інформаційних впливів. Тому споживачу медіапродукції, якщо він не володіє критичним мисленням і не розуміє тенденцій сучасного медіаринку, надзвичайно

проблемно скласти об’єктивну картину сучасного світу.

Отже, як педагогам, так і школярам, доводиться постійно стикатися із зростаючим інформаційним потоком, відчувати значні труднощі, коли необхідно застосувати пошукові навики, самостійно критично оцінити отриману інформацію. Без медіаосвіти тут не обійтися.